ІЛЮМІНА́ТОР, а, чол. Кругле з грубого скла вікно на кораблі. В каюту вскочив матрос перевірити, чи добре задраєний ілюмінатор (Олесь Донченко, III, 1956, 221); * У порівняннях. — Я уявляю собі морську школу на високому березі.. Вікна круглі, як ілюмінатори (Юрій Яновський, II, 1958, 80).