в означеннях
Тлумачення, значення слова «імла»:

ІМЛА́, и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220);  * Образно. — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);
//  Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 19.

Коментарі (1)