ІНЕРТНО. Присл. до інертний. Він [обиватель] пасивно приймає розважальний жанр, він інертно відхиляє нове, складне й незвичне (Літературна Україна, 4.XII 1962, 2).
ІНЕРТНО. Присл. до інертний. Він [обиватель] пасивно приймає розважальний жанр, він інертно відхиляє нове, складне й незвичне (Літературна Україна, 4.XII 1962, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 28.