ІНФАНТЕ́РІЯ, ї, жін., заст. Піхота. — Нараду продовжуємо, — з відтінком жарту промовив Фрунзе. — Є від інфантерії, є й від кавалерії... (Олесь Гончар, II, 1959, 398).
ІНФАНТЕ́РІЯ, ї, жін., заст. Піхота. — Нараду продовжуємо, — з відтінком жарту промовив Фрунзе. — Є від інфантерії, є й від кавалерії... (Олесь Гончар, II, 1959, 398).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 41.