в означеннях
Тлумачення, значення слова «інфаркт»:

ІНФА́РКТ, у, чол., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. У хворого з серцевими захворюваннями нерідко виникають тяжкі ускладнення.. Такими є, наприклад, крововилив у мозок, утворення тромбів (згустків крові) в артеріях внутрішніх органів з наступною повною закупоркою судин і утворенням змертвіння ділянки тканини (інфаркт) і т. д. (Загальний догляд за хворими, 1957, 92); — Стареньку сусідку їхню.. забрала швидка допомога. Інфаркт приключився (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 181).
Інфаркт міокарда — гостре захворювання серця як наслідок утворення в серцевому м'язі ділянки змертвіння. З виникненням змін у судинах, які живлять серцевий м'яз, можуть з'являтися приступоподібні болі в ділянці серця, які свідчать про розвиток стенокардії — грудної жаби. У більш тяжких випадках розвивається інфаркт міокарда (Наука і життя, 1, 1964, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 42.

Коментарі (1)