в означеннях
Тлумачення, значення слова «іній»:

І́НІЙ, і́нею, чол. Тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари з повітря на охолоджені предмети; паморозь, наморозь. З чорної дірки [вікна] виходила сиза пара, осідаючи на віконниці інеєм (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Мороз береться, мабуть, дужче, бо вбрались в іній дерева (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 27);
//  перен. Про сивину. — Дарма що ото голова інеєм взялась, — додала Корніїха, — а на Центральній недавно так розбушувався, що дружинники й такого хотіли остригти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 29.

Коментарі (0)