ІНШИЙ, а, е, займ. означ.
1. Який відрізняється від
названого, даного; який існує, перебуває не в цьому
місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий Умивай
же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись
москалики Іншими шляхами (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); У цих
розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу
Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з
своїми товаришами по зброї (Олесь Гончар, III, 1959, 220);
Ще не встигли розійтись комбідівські збори, як селом
обережно засновигали інші постаті (Михайло Стельмах, II, 1962,
92);
// Який змінився порівняно з попереднім; не такий,
як раніше; інакший. Що вік, то інший світ (Номис,
1864, № 7946); І Данило інший став, як одружився: вже
не насуплені чорні брови, і на устах ласкавий усміх
(Марко Вовчок, I, 1955, 99); — Орлюк! — Єсть сержант
Орлюк! Генерал Глазунов підійшов до сержанта. — Ви
мене пам'ятаєте? — запитав він зовсім іншим, тихим
голосом (Олександр Довженко, I, 1958, 309);
// у знач. ім. інше, шого, сер.
Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що
було. Він зовсім про інше марить (Леся Українка, I, 1951,
311); Артема цікавило не це, доїдуть вони чи не доїдуть
до фронту. Його цікавило інше: ешелон той зараз на
станції чи, може, поїхав? (Андрій Головко, II, 1957, 527);
// Протилежний зазначеному. — А може, тебе доля
занесла куди в далеку чужину, на інший край світу (Панас Мирний,
II, 1954, 65); Вітер потроху перелягає, шамотить
над хвилями, що котяться одна за одною й котяться,
і починає дмухати зовсім з іншого боку (Юрій Яновський, II,
1958, 50);
// Ще який-небудь із ряду однорідних
предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою.
Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що
полюбив.. На другий день побачив не то красивішу, а тільки
іншу, вже вп'ять [знову] сю любить, а про учорашню і
не згадує! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 306); Зв'язані
незримими нитками З усіма наземними краями, Люди
наміряються свій лет І до інших скерувать планет
(Максим Рильський, III, 1961, 70); Кошти партії та її організацій
складаються з членських внесків, доходів від підприємств
партії та інших надходжень (Статут КПРС, 1961, 29);
// у знач. ім. інший, шого, чол.; інша, шої, жін.; інші, ших,
ми. Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей,
об'єднаних спільною ознакою. — Молодую мою силу
Багаті купили; Може й дівчину без мене 3 іншим
заручили... (Тарас Шевченко, I, 1963, 253); З вихованців Брянського в
роті ще залишились Роман і Денис Блаженки,
телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома
Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших (Олесь Гончар, III,
1959, 198).
В іншому разі — інакше. Отже, повинно зостатися
щось од огню непорушне: В іншому разі матерія спершу
в ніщо б оберталась І вже з нічого речей розмаїтість у
нас поставала (Микола Зеров, Вибр., 1966, 144); Інша річ
(справа); Інше діло, рідко — не такий самий стан речей;
дещо інакше. — В же я не прийду, і не дожидай
шукай мене. Інше діло, якби я посватана була (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 51); [Кнуриха:] Звісно, ви черниці, йому
[богу] служите.. А ми, миряни — зовсім інша річ
(Панас Мирний, V, 1955, 67); Я пишу мемуари.. Інша справа
тепер. Я пишу насамперед для себе, і мені все цікаво
(Юрій Яновський, II, 1958, 31); Іншими словами — інакше
кажучи; Іншої думки [бути] про кого, що — мати не
такий погляд на кого-, що-небудь, як хтось. [Любов:]
Нам з Орестом належить надгорода.. [Орест:] Моя
мама і Олімпіада Іванівна, здається, зовсім іншої думки
(Леся Українка, II, 1951, 8); Налетіли [американці] на заводи,
коли німців уже тут не було. — Промахнулись,
виходить, — пожалкував Хома.. Робітники були іншої
думки. Їх, видно, цей наліт не тільки не захоплював, а
навіть обурював (Олесь Гончар, III, 1959, 425); Не хто інший,
як... — саме ця особа. — Хоч і рік стерегтимете мене,
а на другий оддамся таки не за кого іншого, як за Йвана
Золотаренка (Марко Вовчок, I, 1955, 24); Чутка про те, що
побито іскрівців і що командир «Іскри» не хто інший,
як колишній голова троянівської артілі Оксен, облетіла
район одним подихом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 540); Не що інше,
як... — саме це. Те, що її зацікавило, було не що інше,
як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 286); Отже, все те, що порожняву може в собі
замикати, Єсть не що інше, як тільки матерії злучення
щільне (Микола Зеров, Вибр., 1966, 139); Тією або (чи) іншою
мірою; У тій або (чи) іншій мірі див. міра; Той або (чи)
інший — якийсь, певний, один із кількох. Зовсім нема
чого ставити питання про перемогу того чи іншого
діалекту, адже літературна мова мусить витворитись
з усіх діалектів (Леся Українка, V, 1956, 126); Я ні хвилини
не думав, щоб той або інший куточок До володіння свого
приорати і вирівнять межі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 259);
Хтось (хто, дехто, хто-небудь) інший — не ця особа,
— Ти, Насте, бачила когось іншого, що схожий на мене..?
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 270); Гадок у нього було небагато,
але ті, які були, не позволяли йому, як декому іншому,
проявляти свою силу (Гнат Хоткевич, II, 1966, 151); Навіщо
все це добувати мусить Василь? Нехай би інший хто
поклопотався, чи ж мало добрих людей на селі? (Олександр Довженко,
I, 1958, 73); Чийсь інший — який належить не цій особі.
Коли салашистський диктор на хвилину замовк, з ефіру
пролунав чийсь інший грізний голос (Олесь Гончар, III, 1959,
228); Щось (що, дещо, що-небудь) інше — не цей
предмет, явище і т. ін. [Кембль:] Річард молодий, а тим,
що він не любить пиятики, з дівчатами не водиться, то
мусить чим іншим бавитись (Леся Українка, III, 1952, 32);
Комісар уже не дивився в їх бік.. і розмовляв з Храповим
про щось інше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 360).
♦ В іншому світлі бачити (розглядати і т. ін.) див.
світло; З іншого тіста [зроблений, зліплений] див.
тісто; Іншими очима дивитися (бачити і т. ін.) див.
око; Іншої заспівати див. заспівати.
2. перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта.
Шкільна кімната. Річард сидить на кафедрі, перед ним
ученик читає з книжки; інші ученики — підлітки й
дорослі — сидять по лавах (Леся Українка, III, 1952, 86);
— Дивно, що ми говорили навіть тоді, коли мовчали... Що наші
думки звучали в одповідь, як інші струни, коли зачепиш
одну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 292); — Бачу, що ти інше,
небесне створіння, ніж усі ми, і далеко до тебе всім
іншим жінкам і дочкам (Олександр Довженко, I, 1958, 245);
// у знач. ім.
інші, ших, мн. Усі, крім названого (названих); решта
(про людей). Старший брат сів на лавці, а усі інші у
рядочок коло його (Марко Вовчок, I, 1955, 298); Коли б це на неї
так поглянув хтось з парубків, вона б одразу щось
відрізала, але ж Роман зовсім не схожий на інших (Михайло Стельмах,
I, 1962, 129);
// у знач. ім. інше, шого, сер., перев. у сполуч.
з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). У всьому
іншому маюся, як і досі (Леся Українка, V, 1956, 228);
Стримано запитав [Блаженко] півголосом, де брат.
— Живий! — заспокоїв його Сагайда. — Вуса засмалив
за ніч, а все інше в порядку... (Олесь Гончар, III, 1959, 165).
І таке інше (і т. ін.) див. і 2; Крім усього іншого,
у знач. вставн. сл. — слід ще додати, що... Вчилася вона
так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували; крім
усього іншого, їй ще й просто подобалось одержувати
потай записки під час контрольних чи бути в центрі уваги
всього класу, що силкується вирятувати її (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 39).
3. Один із багатьох; деякий, який-небудь. Інша рада
гірш як зрада (Номис, 1864, № 6131); Інша мачуха
здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись,
не вміла здержувати над рідним сином (Панас Мирний, II,
1954, 52); — Плаче [худоба], кажете? — задумався
Лесь. — Тяжче людини. А в інших корів аж молоко сочиться
(Михайло Стельмах, I, 1962, 564);
// у знач. ім. іншим, шого,
чол.; інша, шої, жін. Один (одна) із багатьох; дехто. Може,
дуже тяжко та важко йому було, що, може, інший і не
стерпить? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 122); — А коли стрижка
[овець] настає? — вигукнув Корній. — Поту не менш
проллєш, як інший біля домни!.. (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 15);
// під час переліку, іноді повторюючись. Дехто
з перелічуваних; частина. Душа товкала [штовхала]
душу в боки І скриготали, мов сороки; Той пхавсь, той
сунувсь, інший ліз (Іван Котляревський, I, 1952, 131); Інший турбує
веслом простори морів небезпечних, Інший береться
до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста
і руйнує будинки нещасні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 217);
У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять
людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші
попримощувалися навпочіпки попід стінами (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 194).
В інший час; Інший раз — іноді, часом. Маленьке
лихо в інший час І значним людям докучає (Леонід Глібов, Вибр.,
1951, 133); Як скінчу життя стражденне, Спогадайте
інший раз — .. Киньте часом і про мене Пару щирих,
теплих фраз! (Павло Грабовський, I, 1959, 360).
4. у знач. присл. і присудк. сл. інше, рідко. Не так,
як досі; інакше. [Річард:] То вже було давно. Тепер
я інше думаю, матусю (Леся Українка, III, 1952, 58); —
Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й
одно! Коли б уже хоч гірше, так інше! — думала
Олександра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67).
♦ Іншим разом: а) не тепер, не цим разом. Христя
зам'ялася. — Багато, бабусю, казати. — А багато, то
хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний, III, 1954,
306); Мала Вам ще щось багато писати, але сьогодні
позабувала все якось, нехай вже коли іншим разом
(Леся Українка, V, 1951, 42); б) іноді, часом. Він усіх вважав
за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже...
Ермітаж відбудували (Олесь Гончар, III, 1959, 240); Між
(межи) іншим: а) (присл.) не надаючи особливого
значення, особливої уваги; побіжно. Байдужіше,
принаймні зовні, ставився [Павлуша] до успіхів Гришкових,
хіба що іноді не стримається — ущипливо натякне
на «волячі хвости» або так, мовби між іншим, заведе
розмову про гімназію (Андрій Головко, II, 1957, 262); Крім
троянівців, що виділялися своїм високим ростом і дещо
уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим
лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі
манилівці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 170); б) (у знач. вставн. сл.)
до речі. Йому [М. Горькому], межи іншим, дуже
потрібна книжка Клоустона в перекладі Кримського,
але я не можу дістати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 340); — Між
іншим, ви помічали, з кого виходить найбільше героїв
у бою? (Олесь Гончар, III, 1959, 25); Що іншого (інше), діал. —
не так, зовсім інакше. — Ну, от же й ваш Іван до школи
ходить. — Ба, хлопець! Хлопцям що іншого! — Дарка
оживилась (Леся Українка, III, 1952, 642); [Аецій Панса:]
Е, ні, не вдався я до того зроду, щоб тут у Римі
жити. Не тепер мені й звикати. Вам що інше, звісно,
ви молоді (Леся Українка, II, 1951, 357).