ІНВЕНТА́Р, я, чол.
1. Сукупність господарських або інших предметів, що входять до складу майна якого-небудь господарства, підприємства або установи. Механізатори підготували до весняних польових робіт машинно-тракторний парк і сільськогосподарський інвентар (Колгоспник України, 2, 1956, 4); Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 369).
2. заст. Список майна, особливо рухомого. — Віддай
папери! — загукали голоси. — Які папери? — Наші,
громадські. Інвентарі, йосифінські інвентарі! (Іван Франко, VIII,
1952, 11).
▲ Живий інвентар — те саме, що Живий реманент
(див. реманент). Пан смакував перемогу, пильно
обороняючи свої права на живий.. інвентар (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 335); Мертвий інвентар — те саме, що Мертвий
реманент (див. реманент).