в означеннях
Тлумачення, значення слова «іон»:

ІО́Н, а, чол., фіз., хім. Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів. При досить великій температурі й при довгій її дії газ перестає бути нейтральним і складатиметься з позитивних іонів і негативних вільних електронів, що відірвалися від атомів (Знання та праця, 5, 1966, 9); З іонів металів і іонів неметалів утворюються іонні сполуки (Хімія, 10, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 44.

Коментарі (0)