в означеннях
Тлумачення, значення слова «іонізатор»:

ІОНІЗА́ТОР, а, чол., фіз.

1. Апарат для одержання позитивно або негативно заряджених повітряних іонів. Завдяки дії іонізатора в повітряному проміжку конденсатора щосекунди виникає певне число позитивних і негативних іонів (Курс фізики, III, 1956, 126); Вчені — лікарі та інженери — створили спеціальні прилади, іонізатори, які надають повітрю цінних властивостей (Наука і життя, 5, 1967, 14).

2. Явище, що викликає іонізацію (у 1 знач.). Іонізаторами є полум'я, рентгенові промені, промені, які випускаються радіоактивними речовинами (Курс фізики, III, 1956, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 44.

Коментарі (0)