ІСКРИСТО. Присл. до іскристий. Сонце піднялося вже височенько і гаряче, іскристо обливало.. хлопчика (Панас Мирний, I, 1949, 483); Куди не кинь — Сніги, сніги блищать іскристо (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 133); Розшарілась [Наталка], щоки горять, а очі весьчас сміються ясно, іскристо (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Іскристо і жарко Світиться воно [вино] (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 40).