в означеннях
Тлумачення, значення слова «історія»:

ІСТО́РІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133); Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69); Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1).
Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо.

2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50).

3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275).
Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.

4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14).

5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури.

6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).

7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156);
//  Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438).
Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 51.

Коментарі (0)