ІСТОРІОГРА́ФІЯ, ї, жін.
1. Наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а також історичні джерела. Історіографія.. розвивається під впливом інтернаціональних шкіл і метод (Іван Франко, XVI, 1955, 385); Одним з важливих завдань радянської історіографії є висвітлення історії Запорізької Січі (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 45).
2. Сукупність історичних творів, що стосуються певного періоду або якої-небудь проблеми; історична бібліографія. Історіографія «Слова о полку Ігоревім».