І́СТИК, а, чол. Паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі. Семен обчищав істиком леміш та.. йшов за плугом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Іде [Скиба], пильний, до сошників доглядається, істиком прочищає (Андрій Головко, I, 1957, 332).