ІЗОЛІ́НІЯ, і, жін., спец. Лінія, що сполучає на карті або діаграмі точки з однаковими кількісними показниками (тиску, температури тощо). Сині та червоні жилки — то були кордони на ізолінії (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 311).
ІЗОЛІ́НІЯ, і, жін., спец. Лінія, що сполучає на карті або діаграмі точки з однаковими кількісними показниками (тиску, температури тощо). Сині та червоні жилки — то були кордони на ізолінії (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 311).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 14.