ЯДУ́ЧЕ. Присл. до ядучий. Порохами, гарматним відгулом Злий татарник ядуче пропах (Андрій Малишко, II, 1956, 182).
ЯДУ́ЧЕ. Присл. до ядучий. Порохами, гарматним відгулом Злий татарник ядуче пропах (Андрій Малишко, II, 1956, 182).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 626.