в означеннях
Тлумачення, значення слова «ядушливий»:

ЯДУ́ШЛИВИЙ, а, е.

1. Який хворіє на ядуху. Ядушливий Семен «показував» жінці.. всю, скільки мав, свою силу (Леся Українка, III, 1952, 637); Вона все частіше погукувала на нього грубим, зухвалим баском, що клекотів у ній, наче задуха в ядушливого курія (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 136);  * Образно. Нараз на правій стороні затуркотів ядушливий кулемет (Яків Качура, II, 1958, 256);
//  Який буває у хворого на ядуху (про голос, кашель тощо). — Тату, тату, а де ви-те? — А чого тобі? — озвався ядушливий голос з кутка (Леся Українка, III, 1952, 637); Вони бавилися магнітофоном.. Левко не знав, що говорити в мікрофон, і найкраще записався неждано настиглий його ядушливий кашель (Іван Драч, Іду.., 1970, 64).

2. перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.). Біжить Марія понад ставком додому, а в ушах дзвенять ядушливі, люті слова (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 626.

Коментарі (0)