в означеннях
Тлумачення, значення слова «якір»:

Я́КІР, якоря, чол.

1. Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за ґрунт. Стукіт мотора затих, і з катера впав у зелену глибочінь трилапий якір (Олесь Донченко, VI, 1957, 505); Чути було, як гриміли ланцюги якоря, як опускали трап і як по ньому задріботіли пасажири (Петро Панч, Ерік.., 1950, 40); Дубок похитувався серед гавані на якорі. Він був цілком безлюдний (Юрій Яновський, II, 1958, 47);  * Образно. О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (Максим Рильський, II, 1960, 18); З будинку чути грюкіт посуду і голос Клеопатри: «Мовчи, медуза, іржавий якір, зламана щогла!» (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 81);
//  Зображення такого пристрою як емблема моряків. На морському кітелі, що облягає могутні плечі Дорошенка, — якір, ланцюг і секстан. Хлопцям просто очі вбирає той значок (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 149); Тріпотіли на вітрі чорні стрічки з золотими якорями (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 78).
Становий якір див. становий 2.
Зніматися (знятися) з якоря див. зніматися; Кидати (кинути) якір: а) зупинятися для стоянки, опускаючи в воду стержень з лапами. Вона [канонерка].. стала в гавані біля хвилеріза й моментально кинула якір (Юрій Яновський, II, 1958, 109); Невеличке, але швидкохідне і елегантне спортивне судно.. з'явилось перед Одесою ще третього дня ввечері і кинуло якір на рейді (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 39); б) знаходити собі пристановище. Де ж кінець цим вічним мандрам? Де той порт, в якому кине він свій важкий життєвий якір, де знайде він свою сім'ю, жінку, діток? Де це нарешті буде? (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 470); Ставати (стати) на якір (на якорі) див. ставати; Стояти на якорі див. стояти; Якір порятунку (рятування) — остання надія, останній засіб для врятування. Приїзд Марусі завжди був для попівен свого роду якорем рятування, що хоч на деякий час виводив їх з тиші й нудоти одноманітного сільського життя (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 202).

2. ел. Обертова частина електричної машини постійного струму; ротор. Якір призначений для з'єднання всіх обертових секцій обмотки і для рівномірного переміщення їх у магнітному полі генератора (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 221); Треба було розібрати машину, вийняти геть якір, перемотати його, треба було — як казали добровільні помічники майстрів: «Із старого зробити нове...» (Юрій Яновський, II, 1954, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 637.

Коментарі (0)