ЯКНАЙКРА́ЩИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до гарний 1—5, добрий 1—6, 8 і хороший. Генералу подобалась його [ад'ютанта] витонченість і такт і навіть його романтично-донжуанська душа. Поки що він за все йому пробачав, і стосунки між ними були якнайкращі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Що подарунок — справа делікатна, не можна не погодитись, бо ж хочеться вибрати якнайкращий.., такий, у котрому буде все — і ваше ставлення до людини, і сама людина з її уподобаннями та смаками (Знання та праця, 3, 1973, 17).