ЯКНАЙМЕ́НШЕ, присл. підсил. Найвищ. ст. до мало. Вчора був у мене лікар, ..наказав знов якнайменше ходити (Леся Українка, V, 1956, 389); Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (Олесь Гончар, III, 1959, 95).
ЯКНАЙМЕ́НШЕ, присл. підсил. Найвищ. ст. до мало. Вчора був у мене лікар, ..наказав знов якнайменше ходити (Леся Українка, V, 1956, 389); Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (Олесь Гончар, III, 1959, 95).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 639.