в означеннях
Тлумачення, значення слова «якраз»:

ЯКРА́З.

1. присл. У цей час, у цей момент. Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива (Леся Українка, I, 1951, 369); Якраз дзвінок.. на коридорі кінець урока сповістив (Павло Тичина, II, 1957, 31); Мати біля припічка якраз насипала в миску борщу (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 529); — У нас оце якраз яблука падають... Вийдеш на світанку, а вони — бух, бух (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349).

2. присл. Те саме, що саме2 2. Якраз з наших вікон видно було дорогу (Марко Вовчок, VI, 1956, 228); — Де ж їхня зброя? — Зброя буде. Може, ви якраз на ній і стоїте (Олесь Гончар, III, 1959, 171); Та то [літа] пусте, аби здоров'я, а його якраз нема (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 382);
//  Те саме, що зовсім. — Десятків зо два коней завжди держав, пар тридцять волів. — Ну, от і поділимо! — весело сказав Саранчук. — А ділити якраз і необов'язково, — сказав Кузнецов (Андрій Головко, II, 1957, 498);
//  у знач. присудк. сл. Точно, в самий раз. Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 51); Сонце в полудень, Юстинці душно, Максимові — якраз (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 48).

3. част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. З вулиці веде на наше подвір'я ..кам'яна ступалка [ступанка], якраз така, яку можна побачити на малюнках Венеції, Рима або Неаполя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 148); Сьогодні якось і не схожий цей тяжко скалічений чоловік на героя, а тоді нібито якраз він перший підняв свою безкозирку на високій брамі над Графською пристанню, і та безкозирка заміняла атакуючим прапор (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 170);
//  Уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо; саме. Вранці-рано, в пилипівку, Якраз у неділю, Побігла я за водою... (Тарас Шевченко, I, 1963, 292); [Мокрина:] Як сказала я старій пані, що Женя рветься в село, так вона мене почала прохати, щоб я швидш їхала собі, отож я крадькома і майнула та якраз у дощ (Марко Кропивницький, II, 1958, 495); За Артемовими розрахунками тікати мали [хлопці] з рову якраз у той соняшник (Андрій Головко, II, 1957, 246); Раптом якраз навпроти Глоби вистрибнув з-за намету ясно-сірий велетенський вовк (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218); Піхотному полкові коні зараз підвернулись під руку якраз до речі, мовби сама доля посилала їх (Олесь Гончар, III, 1959, 70).

4. част., розм., ірон. Уживається (перев. з підвищеною інтонацією) при запереченні в значенні, близькому до чом не так, авжеж, отож. — Хіба не вгадав, що її звати Олена? — Ха-ха! а може, і не Олена? — Ну, то Наталя. — Якраз! ха-ха! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210); — Коли б не вона [Червона гвардія], чи сиділи б оце ми з вами на зборах, поміщицьке добро ділячи? Якраз! (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 487); — Ні, далі, мабуть, я з тобою не піду, Вутанько... — Вона мимохіть попробувала рукою кобуру з револьвером. — Бо, чого доброго, ще в пастку заведеш. — Якраз, може, вивела б, а не завела (Олесь Гончар, II, 1959, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 641.

Коментарі (0)