ЯКИЙ, а, е, займ.
1. пит. Означає питання про
якість, властивість кого-, чого-небудь. Якою ж була
література в Галичині в той час, коли почав писати
Франко? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28);
// Означає питання про
чиюсь зовнішність. — Який же він, той сатана? —
спитав сміливо Денис. — А який же він? Чорний, як чорт:
голова як копиця, на голові чорні роги, а очі як кавуни
(Нечуй-Левицький, VI, 1966, 336); — Який же він собою? Силач?
Борець? Шибайголова? — Звичайнісінький собі
чоловік, — відповідав Блаженко, хмурячись, — такий, як би
й я (Олесь Гончар, III, 1959, 35);
// Означає питання про час
появи, дії, порядок слідування і т. ін. Лежали
запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм
дивилися на місто.. — До якого ж часу, батьку, будемо
отак сидіти? — питався Андрій (Олександр Довженко, I, 1958, 241);
В які віки я грані, всі грані перейшов? (Володимир Сосюра, I, 1957,
184);
// Котрий саме, котрий із двох або кількох. —
Відкіля ти? хто ти такий? — Я, пане, з Вільшанії.
— З Вільшаної, де титаря Пси замордували? — Де?
якого? (Тарас Шевченко, I, 1963, 110); — Як же.. вийшло тоді,
що я дзвонив, дзвонив? — Дівчина посміхнулась. — А ви
яку кнопку натискали? — Оцю. — А вона одключена
(Андрій Головко, II, 1957, 490).
♦ З якого дива? — те саме, що З якої речі? (див. річ 1).
Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл..
— З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 132); З якого побиту? див. побит; З якої
речі? див. річ 1; На який ляд див. ляд; На якого біса див.
біс 1; На якого бісового батька див. бісів; На якого
дідька? див. дідько; Співати якої див. співати; Яке тобі
(мені, твоє, його і т. ін.) діло?: а) уживається для
підкреслення небажаності чийогось втручання в що-небудь.
Я хап лозину, потім сміло Під лопухом загомонів:
— Яке тобі до мене діло? Я... заховавсь од комарів…
(Леонід Глібов, Вибр., 1951, 193); — Хіба Тимофієві по руці з
тобою йти? — обізвалася Пріська, далека Тимофієва
родичка. — А твоє яке діло? — визвірилася Івга
(Панас Мирний, III, 1954, 44); б) уживається для вираження
байдужості до кого-, чого-небудь. — Коли ти йдеш за
гетьмана, то нехай поставить тобі на всіх дверях і воротях
варту; а мені яке діло? Хоч нехай усіх вас перехапають
сі розбишаки!.. (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 101); Який
біс! див. біс 1; Який є, то ...; Який не є, а... — хоч і
поганий, а... Аж тепер згадала Олександра Гната,
згадала й свою хату. Яка є, то є, а все-таки свій куток
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Гірко було кидати [хлопцям],
яке не є, а своє, а йти до чужого, до панського...
(Панас Мирний, I, 1949, 261); Який завгодно див. завгодно; Яким
вітром (якими вітрами) [занесло]? див. вітер; Яким
побитом? див. побит; Яким робом див. роб; Яким світом?
див. світ 2; Яким чином див. чин; Якого біса? див.
біс 1; Якого бісового батька див. бісів; Якого
бісового сина див. син; Якого дідька? див. дідько; Якого
лиха? — те саме, що Якого біса? (див. біс 1); Якої
заспівати див. заспівувати.
2. пит. У риторичних запитаннях і окликах уживається для вираження заперечення чого-небудь (перев. з повторенням слова, яке виражає це заперечення); у знач. ніякий, хіба, зовсім ні. — О, ви — так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 33); [1-ша панночка:] Що ж, панове, будемо кашу варити? [Саня:] Та яка там каша? Снідати будемо у нас (Леся Українка, II, 1951, 45); — Ви тільки скажіть нам, батьку Щорс... — Який я тобі батьку? Що за батько? Командир Богунського полку товариш Щорс! (Олександр Довженко, I, 1958, 157); Павло.. не одразу озвавсь на Чумакові слова. Поправив зачіску і лише тоді.. мовив з гіркою іронією: — Ат! Який уже там з мене лірик (Андрій Головко, II, 1957, 477); — А цей новий, чорнявенький — не кавказець часом? .. — Який там кавказець: Черниш... З наших українських він, із тих, що на заслання їх при цареві гнали (Олесь Гончар, III, 1959, 34).
3. означ. Уживається для вираження емоційної
оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю,
властивістю чогось) або вищого ступеня вказаної якості,
властивості (перев. в окличних реченнях). А коли вже
пускаю [«Гайдамаки»].., то треба і з чим, щоб не сміялись
на обірванців, щоб не сказали: «От який!..» (Тарас Шевченко, I,
1963, 142); Яка широчінь! Яка далеч! Який широкий
небокруг [небокрай] над землею! А яка пишнота, яка
розкіш на полях! І пригорки, й переярки, і широкі
долини, — усе вкрите житами, пшеницями, просами,
буряками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 291); Яка вона пишна —
його країна, коли цвіте виноград! (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
415); [Саня:] Значить, ти признаєш так звану гру
в любов, флірт? [Любов (здригнулась):] Яке се
бридке слово!.. (Леся Українка, II, 1951, 24); Ох, які ж тут
високі сосни!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 270); Він дивився скоса
Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати.
«Он який У вас рибалка, мамо!» Та сказать Він слів
цих і не думав. Лиш дивився (Максим Рильський, II, 1960, 303);
«Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!» —
охопив голову обома руками Дмитро (Михайло Стельмах, II, 1962,
374);
// у знач. част. Уживається для підсилення
вираження міри якості, ознаки і т. ін. Терпи, Грицю, хоч
яка спека (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 89); Леська та Хвеська
хоч якого дзвона перегудуть! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 476);
— І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш? — докоряла
вона. — Ось до якої пори виходив! (Панас Мирний, I, 1949,
129); Ось де вже Кульбака показує свою віртуозність!
Хоч у якому буде темпі робота, хоч безліччю йдуть
і йдуть вони [кавуни] через його долоні, а хлопець
жодного не впустить (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 186);
// у знач. прикм. Уживається для підкреслення якоїсь
ознаки. Ведмідь який, а й йому кільце в губу вправляють
(Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 133); Панич узяв за оселедчик
чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб,
вирвався. — За що ти скубешся? Дивись — який! (Панас Мирний,
I, 1949, 195);
// у знач. числ. якого, розм. Уживається
на позначення великої кількості предметів. Якого
пісень славних вона співала, якого казочок потішних вміла,
і не то що дорогу в Київ — знала вона навіть кудою в
Херсон братись (Марко Вовчок, I, 1955, 339); «Якого хліба
навозив!..» — подумав він із заздрістю, мало не з
ненавистю до брата (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 120);
// у знач. присл.
яке, розм. Уживається при запереченні чужих слів
у знач. зовсім ні. — Яке там підтоптавсь! — до
неї Вовк озвавсь (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 59); [Палажка:]
Що ж то, панич так до серця прийшовся? [Химка:]
Яке там? Дурна була, дурний розум мала... (Панас Мирний,
V, 1955, 220).
4. неознач. Один з кількох: який-небудь, котрий-небудь.
Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним
пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Іван Котляревський,
I, 1952, 135); Приносить який дядько сокиру або долото
насталити, або ще що. Тимоха починає обглядати те,
що йому принесено, з усіх боків (Борис Грінченко, I, 1963, 284); — Всю
зиму надворі босоніж перебігали [діти], а хоча б яке
бухикнуло раз (Михайло Стельмах, I, 1962, 222);
// Те саме, що
хто 5. Розійшлися гайдамаки, Куди який знає (Тарас Шевченко,
I, 1951, 146); Увечері, смерком уже, вертаються з
панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою
працею; всі мовчать — хіба який зітхне важко або заспіває
сумної, сумної стиха... (Марко Вовчок, I, 1955, 110);
[Марко:] Знаменита груша. Її всі дівчата обнімали. Як
тільки покохає яка кого з хлопців, так і біжить оцю
грушу обнімати (Захар Мороз, П'єси, 1959, 45);
// у сполуч.
із сл. раз. Багато разів, не один раз, неодноразово.
Перед Чумаком явно виникла загроза вислухати — в
який уже раз! — Павлове доволі-таки плутане
обґрунтування.. своєї вдачі (Андрій Головко, II, 1957, 474);
// Котрий
кількісно наближається до чого-небудь, не більший,
ніж щось. Прибій за яких півгодини перескакував уже
через каміння (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); За яку годину був
уже [Мочернак] на Красноїлі, перебрів потік, знов
видряпався на гору, і не цілком ще й розвиднілося, як
був уже в Стебнях (Гнат Хоткевич, II, 1966, 288); Гін яких двоє
залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю
і в хату (Андрій Головко, II, 1957, 179);
// у сполуч. із сл.
час. Конкретно, точно не визначений; деякий. Другого
дня Соломія, зваривши обід, думала вже забрати свою
одежу та покинути Романа. Вона думала пересидіти
який час у свого батька, а потім піти в найми (Нечуй-Левицький,
VI, 1966, 398); Через який час увіходить і отець схимник
(Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 56); [Олізар:] Чув,
що своїх хлопців розпустив. [Кармелюк:] Мусив
розпустить на який час. Треба перечасувати, поки
їхня гарячка трохи прохолоне (Степан Васильченко, III, 1960, 442);
// Хоч би незначний, найменший. Треба пильно було
його просити, щоб дав яку пораду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
122); — Ой, лишечко, біда — коня вкрадено.. Йдіть до
нас, давайте яку раду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303);
// Той
або інший; байдуже, який саме. Ну, та наплюєм на них
[панів] і шукатимемо собі яку просту жінку, щоб за
плату харчувала нас або готувала (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
146);
// у знач. част. Уживається для підкреслення
невизначеності, приблизності міри чого-небудь. Е,
якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити
якого карбованця.., теличку можна продати... (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 125); — Ти його [порубника] й повчиш добре,
ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш.
Ще й п'ятака якого інколи набавиш, щоб він на тебе
та й зла не мав (Гнат Хоткевич, I, 1966, 84); — Хо-хо! Значить,
живемо, хлопці! Це ж із дому, мабуть, харчів і Яшкові
передали. З одного ж села й по дорозі. Що той пуд який
заважить? (Андрій Головко, I, 1957, 144).
♦ Не знати, на яку ступити див. ступати; Ні в якому
разі див. раз 1; Ні за які гроші див. гроші.
5. означ. При повторенні (перев. на початку речень) означає один, другий. Які пили, які трудились І над убитими возились (Іван Котляревський, I, 1952, 271); Під'їздять машини, відкривають борти, і ящики з черешнями разі раз! — і вже кузов ними наповнений, помчать звідси які на консервний завод, а які просто з саду, ще в росі, до літаків (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 145).
6. відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень. Заманулось [тітці].. побачити княгиню, подивитись, яке на ній дороге убрання, і який кунтуш, і з якої матерії, які на ній перли та дорогі діаманти (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 114); Люди давно вже вечеряли, а в Якимовій хаті й забули, який сьогодні день (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 83); Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю (Володимир Сосюра, I, 1957, 171); Якби артилерійський технік був говіркіший, він розповів би, якою ціною здобула дивізія ту золоту далеку сопку (Олесь Гончар, III, 1959, 172).
7. відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних означальних речень. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу, Яку Юнона лиш пила (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет (Петро Панч, В дорозі, 1959, 95); Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене гніздо (Михайло Стельмах, I, 1962, 7).
8. відносний, у знач. спол., у сполуч. із запереч. част. не. Уживається для приєднання допустових конструкцій. Який я не радніший подати ще частину задля другого випуску Вашої «Ради», оже [отже] не спроможуся (Панас Мирний, V, 1955, 361); — Здорова була, Варваро Степанівно! .. Пускайте переночувати. — Милості просимо, — сказала Безугла. — Не які горниці, ну, а місце знайдемо, де спати покласти (Андрій Головко, II, 1957, 597).