ЯНТА́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до янтар 1;
// Який
містить янтар. Узбережжя Балтійського моря в
сучасних кордонах Калінінградської області і
Литовської РСР називають янтарним берегом. Прибій і люті
балтійські шторми час від часу викидають на піщані береги
згустки окам'янілої смоли (Наука і життя, 9, 1963, 32);
// Зробл. з янтарю. За кілька віків до нашої ери
вчені стародавньої Греції встановили той факт, що
після натирання янтарних предметів до них
притягуються легкі тіла (Курс фізики, III, 1956, 5); Немов
оживають снопи.. Зерном, як янтарне намисто, В
росистому мареві піль (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 274); В
Яківчукової довкола шиї білий, як папір, комірчик з
янтарною брошкою (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 209); * Образно.
Чи літо пригорщами розсипає Тепло на плечі молодил
москвичкам, Чи осінь свій янтарний корабель Веде по
синяві Москви-ріки, — Іду неспішно я на Красну площу
(Максим Рильський, II, 1960, 314).
Янтарна кислота — органічна сполука, яка виділяє
ться при розкладі янтарю та деяких інших смол під
дією високих температур; використовується у
фотографії, медицині, сільському господарстві. Янтарна
кислота, яку добувають з відходів виробництва на
Калінінградському янтарному комбінаті, є стимулятор
росту рослин (Хлібороб України, 12, 1963, 45).
2. Який має колір янтарю; золотисто-жовтий. У мисці лежали важкі шматки білої вощини, переповнені вщерть свіжим гірським, янтарного кольору, пахучим медом (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 129); За вікном багряніла осінь. Земля красувалася в рум'яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 187); Липа засівала узгір'я янтарним листом, кущі ліщини палали полум'ям (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 130); * Образно. Над промислом, над віковими соснами і ялинами, проходив тріпотливий і янтарний липневий день (Олесь Донченко, II, 1956, 72).