в означеннях
Тлумачення, значення слова «яр»:

ЯР 1, у, чол.

1. Глибока довга западина (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками. Я згадую мій рідний тихий хутір, Високий ліс, глибокії яри 1 запашне дихання тих долин, Що у лісах, заквітчані, ховались (Борис Грінченко, I, 1963, 104); На рівнинах, складених пухкими породами, дощові потоки утворюють яри (Фізична географія, 5, 1956, 111); З ярів і лісу бігла тала вода до Ворскли (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 176);  * Образно. Як парость виноградної лози, Плекайте мову.. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211).

2. перен., розм. Те саме, що прірва 2. Неволя порізнила дітей одних батьків, одних матерів; вирила між ними глибокий яр (Панас Мирний, II, 1954, 259).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 647.

Коментарі (0)

ЯР 2, і, жін.

1. діал. Ярина (у 1 знач.).

2. поет. Те саме, що весна. Води чимало уплило в ручаю, яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 647.

Коментарі (0)

Рими України: словник рим

ЯР 3, і, жін., розм., рідко. Те саме, що лютість. Славна комсомолія з ворогами бореться, мітко націляється, у боях не змориться. Ціль ця да яр ця в пісню перетвориться (Павло Тичина, I, 1957, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 647.

Коментарі (0)

ЯР 4, і, жін. Зелена фарба, яку одержують шляхом окислення міді. Машина була дійсно гарна: ..блискаючи, як жінка золотим убором, своєю міддю, ріжучи око червоними шпицями коліс та зеленою яр'ю свого тендера,.. вона посувалась.. тихенько, плавно, з легким шелестом наче шовкової спідниці (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 365);  * У порівняннях. Мов небо — очиці у неї; мов яр — Зеленая плахта, зеленая юпка (Українські поети-романтики.., 1968, 517);
//  Зелене листя дерев, кущів і т. ін. Тепле сонце встало пишно; Одягається розкішно В яр і золото долина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 274).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 647.

Коментарі (0)