ЯРА́НГА, и, жін. Переносне кругле житло чукчів, коряків і деяких інших народів Півночі, яке складається з вертикальної стінки, що має в основі коло, і конічної покрівлі з жердя, накритого оленячими шкурами. У ті часи, коли виникла традиційна яранга, чукчам просто не було чим збудувати житло іншого типу (Наука і життя, 2, 1971, 16); Тайо та Анка — чукчі. Вони жили у великому наметі, який називають ярангою (Микола Трублаїні, I, 1955, 281).