в означеннях
Тлумачення, значення слова «ярмарковий»:

ЯРМАРКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ярмарок. В ярмаркові дні до канатів і гаків [гойдалки] чіплялося два збиті з дощок човни з виточеними жіночими погруддями на носах (Юрій Смолич, II, 1958, 42); За півгодини Шмалько повернувся до корчми у біля якої зібрався весь ярмарковий люд (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 48); Через ярмаркових людей — то з Говтви, то з Решетилівки, то з Турбаїв — все частіше докочувались про Каховку різні чутки (Олесь Гончар, I, 1959, 6); Нині в селі.. в загальноосвітня школа, збудована на колишній ярмарковій площі (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 171);
//  у знач. ім. ярмарковий, вого, чол. Той, хто продає або купує на ярмарку. З усіх гір, з усіх плаїв, усіми стежками йшли, їхали, неначе річками плили, ярмаркові (Іван Франко, VIII, 1952, 360); Вивіз циган на ярмарок Коня продавати... Посходилисьярмаркові, Стали оглядати... (Степан Руданський, Тв., 1959, 172);
//  Який буває на ярмарку, власт. ярмаркові. Галас і гамір ярмарковий спалахують з новим завзяттям (Юрій Яновський, I, 1958, 579); Їхній віз протиснувся крізь ярмаркову штовханину до рундуків, здебільшого порожніх, зупинився біля одного з них, з червоним дашком (Василь Земляк, Лебедина зграя, 1971, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 649.

Коментарі (0)