в означеннях
Тлумачення, значення слова «яритися»:

ЯРИТИСЯ 1, яриться, недок. Випромінювати яскраве світло. Всі, мовчки зітхаючи, позирали на рудого хлопчика, що широко розкритими очима вдивлявся в горно, де напружено гуло й ярилось невеличке біле полум'я (Петро Колесник, Терен.., 1959, 8);  * Образно. [Демон:] Горить нелюдською жагою кохання у душі моїй, яриться пристрастю палкою безумство захватів і мрій (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 194);
//  Яскраво зеленіти. Яриться на луках і в садах зелена, пишна трава (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 199); — Розлучалися в горах, а зустрілися в долах, — промовив Шовкун сумовито.. — Тоді ще красне літо горіло, а зараз, бач, осінь все мряками затягла... Тільки озимина ото ще й яриться... (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 648.

Коментарі (0)

ЯРИТИСЯ 2, ярюся, яришся, недок., розм. Виявляти зло, лють. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютовав [лютував] неситий (Іван Котляревський, I, 1952, 214);
//  Бушувати, шаленіти (про явища природи). Він [Славута] не лінь у грудях крив — Як лев, умів яриться! (Леонід Первомайський, II, 1958, 246);  * У порівняннях. Розповідь його була рівна, без особливої патетики, то злегка глумлива, то сповнена теплого ліризму, але гаряча, запальна, наче ярився в ній владно стримуваний вогонь (Петро Колесник, Терен.., 1959, 225).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 648.

Коментарі (0)