в означеннях
Тлумачення, значення слова «ящір»:

Я́ЩІР, ящера, чол., зоол.

1. Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і міцними кігтями; поширений в Африці та Азії.

2. заст. Назва вимерлих плазунів і земноводних. Найбільшим серед динозаврів [наприкінці мезозойської ери] був травоїдний ящір диплодок, що пересувався на чотирьох ногах і мав від голови до кінчика хвоста двадцять п'ять метрів довжини (Наука і життя, 3, 1973, 38); Одна за одною запалали німецькі «пантери». З довгими жерлами гармат вони скидались на ящерів прадавньої ери (Олесь Донченко, VI, 1957, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 662.

Коментарі (0)