в означеннях
Тлумачення, значення слова «ящур»:

ЯЩУР 1, у, чол., вет. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом. Ящур. Дуже заразна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. На ящур можуть захворіти і люди (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 791); [Старшина:] А як ящур напав худобу? А чума? .. [Роман:] Куди це ви розмову заламуєте? [Старшина:] То-то ж бо й є! Скотину велено вбивать, а громада почина бунтувать! (Марко Кропивницький, II, 1958, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 662.

Коментарі (0)

ЯЩУР 2, а, чол.

1. розм., заст. Те саме, що ящір. — Два-три тижні провалявся [Преображенський] в улугнарських гірських мисливців, що ловлять ящурів, а після подався через гірський хребет... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 389); Вони привезли з далекої Туркменії варана, спійманого ними в степу. Це ящур, який рідко тепер зустрічається і нагадує крокодила (Вечірній Київ, 11.X 1968, 4); Потроху степ ставав хвилястий, наче з-під землі випинали горбасті спини передісторичних ящурів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183).

2. Рухлива гра, учасники якої стають і крутяться навколо того, хто стоїть всередині. Про ящура.. написано. Щоб дівчата й парубки не гуляли повесні в ящура, а то на скотину моровиця буде (Борис Грінченко, II, 1963, 359);
//  Головна дійова особа такої гри. Дівчата почали грати в ящура. Вони побрались за руки, крутились кружком. А серед кружка сиділа Лукина: вона була за ящура (Нечуй-Левицький, III, 1956, 321).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 662.

Коментарі (0)