в означеннях
Тлумачення, значення слова «яснота»:

ЯСНОТА́, и, жін.

1. Властивість за значенням ясний 1, 2. Ясні вогні веселі обступили Все будівництво.. — Оце так світло! — От де яснота! (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 246); Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 75); Надворі — яснота. Голубим пожаром палає небо, білим — вишневий сад (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 59); Виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба. В ньому стільки ясноти, як в оченятах дитини! (Терень Масенко, Життя.., 1960, 69);  * У порівняннях. Очі його округлились, заблищали яснотою весняного неба (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 32).

2. перен. Чіткість, ясність, визначеність у чому-небудь. Саме цілісність натури Леночки вселяла в серця солдатів ту ясноту, яка окрилювала їх найбільшою життєвою силою — вірою у все те, за що віддають і кров свою і навіть життя (Вітчизна, 8, 1958, 137);
//  Висока моральність, душевна чистота, порядність. Варто було знести горя вдвоє і втроє більше, щоб тільки дожити до цієї хвилини їхньої зустрічі.., дійти до нього незаплямованою, чесною, вірною. Хай би побіліли її коси, та залишились би очі ясними яснотою вірних! (Олесь Гончар, III, 1959, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 658.

Коментарі (0)