в означеннях
Тлумачення, значення слова «яструб»:

ЯСТРУБ, а, чол. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу. Високо над аулом плавали два яструби (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 325); Валерій помітив яструба, що завмер у повітрі над берегом (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 27); Мов чайка, над гніздом якої закружляв яструб, Ольга Петрівна шукала засобів, щоб одгородити дітей од лиха (Микола Олійник, Леся, 1960, 153);  * Образно. Зламати крила яструба — навік! Розсікти навпіл голову криваву! Устав з мечем ратай і робітник За нашу долю і за нашу славу! (Максим Рильський, II, 1960, 183);  * У порівняннях. Розлючена чорна квочка, мов хижий яструб, налетіла на хлопчину (Олесь Донченко, VI, 1957, 132); Пролітають яструбами літаки в нічну погоду (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 83).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 658.

Коментарі (0)