в означеннях
Тлумачення, значення слова «явлений»:

Я́ВЛЕНИЙ, а, е, заст. Який з'явився перед кимсь, чимсь. Ти [мати] вся — жага, ти вся — горіння, Ти — лук, стріла і тетива [тятива], Століттям явлене видіння, Моя зірнице світова! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 295);
//  явлено, безос. присудк. сл. Заявлено. Старший брат Ігнатів помер, чумакуючи, в дорозі, і про те ніде не явлено і не записано (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 272).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 621.

Коментарі (0)

ЯВЛЕ́НИЙ, ЯВЛЕ́ННИЙ, а, е, церк., заст. Чудодійний. З явленою іконою трапилась неприємна оказія: на неї почав претендувати піп з другої парафії.. на тій підставі, що вона колись стояла в цій церкві (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 163); [Роман:] Не вмістяться зоряні мрії одвічні ні в мудрості чисел, ні в чуді явленнім (Олександр Левада, Драми.., 1967, 463);
//  у знач. ім. явлений, явленний, ного, чол.; явлена, явленна, ної, жін. Чудодійна ікона. Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! (Тарас Шевченко, II, 1963, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 621.

Коментарі (0)