в означеннях
Тлумачення, значення слова «язичеський»:

ЯЗИ́ЧЕСЬКИЙ, а, е. Те саме, що язичницький. В язичеській Русі, де обожнювалися всі небесні явища і основними богами було Небо, Сонце та Місяць, астрономічні пізнання розвивалися внаслідок життєвої потреби, хоч ними володіли виключно жерці (Знання та праця, 1, 1966, 10); У 988—989 рр. відбулося хрещення Русі. Під впливом християнства язичеські обряди поступово втрачали своє магічне значення, перетворювалися у звичайні ігри (Народна творчість та етнографія, 6, 1965, 52); Досить різноманітні і багаті форми музичного побуту склалися на території теперішньої України ще в стародавній язичеській культурі первіснообщинного й дофеодального ладу (Українська класична опера, 1957, 12); Сонце на заході, багряне проміння освітлює язичеську картину: діти бігають навколо вогнища; шашлик шкварчить, і краплі сала стікають на вогонь... (Терень Масенко, Роман.., 1970, 284).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 630.

Коментарі (0)