ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, жін., розм. Властивість за значенням язикатий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 254).
ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, жін., розм. Властивість за значенням язикатий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 254).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 630.