в означеннях
Тлумачення, значення слова «єдиноначальник»:

ЄДИНОНАЧА́ЛЬНИК, а, чол. Особа, яка здійснює єдиноначальність. Доронін весь час давав Голубенкові зрозуміти, що він — єдиноначальник, що він має право приймати самостійні рішення, що він мусить їх приймати (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 496.

Коментарі (0)