ЄХИ́ДА, и, чол. і жін., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в'їдлива людина. В тій он хаті — мій сусіда.. Кар'єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 274).
ЄХИ́ДА, и, чол. і жін., розм. Лиха, зла, хитра, лукава, в'їдлива людина. В тій он хаті — мій сусіда.. Кар'єрист він і єхида. Дуже вредний чоловік! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 274).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 499.