ЄВА́НГЕЛЬСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до євангеліє 1. На селі співали півні і чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 40).
2. Який бере за основу євангеліє (у 1 знач.). П'ятидесятники-трясуни раніше гучно називали себе істинними християнами євангельської віри (Наука і життя, 8, 1958, 50).