ЇЗДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до їздець і їздецтво. Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його [пана] їздецьких вправ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 56).
ЇЗДЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до їздець і їздецтво. Проїхали вони проз табір Стародупського і разом з наймитами попосміялися з його [пана] їздецьких вправ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 56).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.