в означеннях
Тлумачення, значення слова «юнак»:

ЮНА́К, а, чол. Чоловік, який ще не досяг зрілості; молодий чоловік. Ледве-ледве пізнає Хо в ньому того юнака, з повним рум'яним обличчям, що рвався до слова пам'ятного вечора (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 175); Вже під селом, там, де кінчався лан кукурудзи, наздогнав мене юнак років біля двадцяти, привітався зі мною (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 45);
//  Про дорослого або літнього чоловіка, сповненого життєвих сил, молодого завзяття. Раду радили чубаті З неущербними шаблями, Вкриті палом перемоги, Сивоусі юнаки (Максим Рильський, II, 1960, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 613.

Коментарі (0)