Ю́РБИЩЕ, а, сер. Збільш. до юрба 1. Вони [скоморохи] мандрували від міста до міста, особливо по ярмарках, і своїми жартами, іноді до крайності грубими і цинічними, зваблювали довкола себе великі юрбища цікавого народу (Іван Франко, XVI, 1955, 210).
Ю́РБИЩЕ, а, сер. Збільш. до юрба 1. Вони [скоморохи] мандрували від міста до міста, особливо по ярмарках, і своїми жартами, іноді до крайності грубими і цинічними, зваблювали довкола себе великі юрбища цікавого народу (Іван Франко, XVI, 1955, 210).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 615.