Ю́РМИ́СЬКО, а, сер. Збільш. до юрма. Після матчу юрмисько малечі супроводить Гриню аж додому (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 121); Ціле юрмисько з веселим гомоном влилося в аудиторію. Полетіли веселі жарти (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 196).
Ю́РМИ́СЬКО, а, сер. Збільш. до юрма. Після матчу юрмисько малечі супроводить Гриню аж додому (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 121); Ціле юрмисько з веселим гомоном влилося в аудиторію. Полетіли веселі жарти (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 196).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 616.