ЮРМИТИСЯ, юрмиться; мн. юрмляться; недок. Те саме, що юрбитися. По закінченні концерту люди ще довго не розходились, юрмилися біля клубу (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 192); На майдані він задивився на великий гурт людей, що юрмилися перед широкою, як святкова скатерка, об'явою (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 52); Біля віконець кількох хат юрмились різномасті голуби (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 144); Маленькі рибки юрмилися тут же таки біля ніг Бориса, зовсім не боячись помахів його грізного спінінга (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 82); * Образно. У Тоні Кравченко насторожений погляд і міцно стулені губи, — не кожний здогадається, які думки юрмляться в її голові (Семен Журахович, Даша, 1961, 25).