в означеннях
Тлумачення, значення слова «к»:

К 1, невідм., сер. Чотирнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «к» (вимовляється «ка»).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 63.

Коментарі (0)

К 2, рідко ІК, прийм. з дав. в., заст. До. Турн.. К Енею руки простягає (Іван Котляревський, I, 1952, 294); Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому (Павло Тичина, I, 1946, 80); Увесь день були замуровані вікна, і к вечору мороз рогом поліз (Степан Васильченко, II, 1959, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 63.

Коментарі (0)