в означеннях
Тлумачення, значення слова «качалка»:

КАЧА́ЛКА, и, жін.

1. Кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу тощо. — Пом'ялись у хрещеного батька жупани, так він, щоб розгладжувать їх, і зробив качалку (Олекса Стороженко, I, 1957, 235); Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Юрій Яновський, IV, 1959, 241); Побачивши якось, що її робітниця вибиває качалкою пил з килимів, розвішавши їх на подвір'ї, я почав їй допомагати (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 164).

2. Валик дивана, канапи. В кімнатці усе було по-давньому: ті самі широкі канапи, обкладені м'якими качалками та подушками (Нечуй-Левицький, V, 1966, 312); Відкинулась [Ганна] на спину і незручно вклала голову на тверду качалку дивана (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 6).

3. розм. Те саме, що крісло-гойдалка. [Шумейко:] Не турбуйтеся, сам знаю, що до чого. (Сідав в качалку) (Іван Микитенко, I, 1957, 506).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 123.

Коментарі (0)