КАЧА́НЧИК, а, чол. Зменш. до качан. Бронзоволиця «Б есе арабка», місцевий кремнистий сорт [кукурудзи] з мініатюрними качанчиками (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 107); Зирк, — а яблука нема. Зирк у бриль.. — Лиш качанчик у брилі... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 99); * У порівняннях. [Пріська:] Воно змалку було дрібненьке, бігало, як качанчик (Степан Васильченко, III, 1960, 77).