в означеннях
Тлумачення, значення слова «калач»:

КАЛА́Ч, а, чол. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 81); Пекарня і справді чудова: тут.. буханці, вергуни, калачі, пампухи, балабушки (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); Пішла й тітка Мотрона глянути до печі: чи присмагли калачі (Яків Качура, II, 1958, 12).
Калачем не заманити див. заманювати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 75.

Коментарі (0)