в означеннях
Тлумачення, значення слова «каламар»:

КАЛАМА́Р, я, чол., заст.

1. Чорнильниця. До голови йшли.. писарі з перами й здоровими каламарями в руках (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24); Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка, ..стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар (Гнат Хоткевич, I, 1966, 43); Олівці, пера та каламарі тихо брязнули в ранцях за плечима (Юрій Смолич, II, 1958, 110).

2. Невеличка пляшка. Пішла стара, мов каламар Достала з полиці (Тарас Шевченко, I, 1951, 51).

3. перен., зневажл. Дрібний канцелярський службовець; писака. Цур тобі, мерзенний Каламарю... (Тарас Шевченко, I, 1951, 246).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 74.

Коментарі (0)