КАЛА́Н, а, чол. Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер. Вчені спостерігали, як калани, тримаючи подушечками камінь, розтрощують міцні черепашки, щоб добути звідти молюсків (Наука і життя, 12, 1965, 16); Калан — дивна тварина. Довжина його трохи більше метра, а шкура досягає двох метрів (Робітнича газета, 19.IV 1973, 4).