в означеннях
Тлумачення, значення слова «калатати»:

КАЛАТАТИ, аю, аєш, недок.

1. чим, об що, у що, також без додатка. Часто й сильно бити, стукати чим-небудь. Діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами (Іван Франко, VIII, 1952, 364); Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (Степан Васильченко, II, 1959, 66); Я вчилась у педагогічному інституті, від якого після фашистської навали залишились тільки обгорілі стіни та куски дахового заліза, що калатало об цеглу на вітрі... (Олесь Донченко, VI, 1957, 639);
//  Утворювати звуки, схожі на стукання калаталом. Десь калатають кулемети (Олесь Гончар, I, 1954, 167).

2. Сигналізувати дзвоном, биттям об що-небудь; дзвонити. Федір Гичка б'є тривогу, Калатає в рейку-дзвін!.. (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 31); Били в дзвони вітри, Калатали на сполох (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 42).
Вік калатати — весь вік жити в злиднях, бідувати; поневірятися. — Не жалкуй тільки, дитино моя, на матір, як.. прийдеться вік калатати... (Панас Мирний, II, 1954, 244).

3. без додатка. Те саме, що калататися. Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); Дихання мені перервалося. Серце калатало неможливо голосно (Іван Микитенко, II, 1957, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 75.

Коментарі (0)