в означеннях
Тлумачення, значення слова «калюжа»:

КАЛЮ́ЖА, і, жін. Заглибина в ґрунті, наповнена водою або іншою рідиною. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить В калюжах з дітьми у яру (Тарас Шевченко, II, 1953, 13); Ринок, при якому містився суд, — се була широка квадратова площа, з калюжею на середині (Іван Франко, VII, 1951, 305); Величезна калюжа заросла травами, ліловими дзвониками і скидалась на озеро (Олесь Донченко, VI, 1957, 266);
//  чого. Вода або інша рідина, налита у великій кількості на якій-небудь поверхні. — Упала я і далі нічого не пам'ятаю. Коли очунялась, аж уся в крові плаваю, — отака калюжа!.. (Панас Мирний, III, 1954, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 79.

Коментарі (0)